Заради цього я вижив. Історія італійського свідка Голокосту

Пронизлива історія найвідомішого італійського в'язня Голокосту - про жахіття Аушвіца, втрату всієї сім'ї та мандри в пошуках нового життя 1938 рік. Восьмирічний Самі Модіано з єврейської громади Родосу, окупованого військами Муссоліні, уперше дізнається, що він не такий, як усі: його виключають зі школи і більше не дозволяють вчитися. За кілька років острів переходить під контроль нацистів, і громаду депортують до Біркенау, найстрашнішого освенцимського табору смерті. Дванадцятирічному хлопчикові доведеться пережити розлуку з сестрою і бачити повільне згасання батька. І самому виживати в нелюдських умовах... Переживши "марш смерті" і втікши з табору, Самі опиняється на лінії фронту з радянською армією. А потім пішки добирається до Італії - тільки щоб усвідомити, що в нього більше немає дому: у концтабірному пеклі згинула майже вся єврейська громада Родосу... Через роки поневірянь і важкої праці він розуміє: єдиний спосіб примиритися зі своїм минулим - це пам'ятати. І говорити від імені тих, чиї голоси замовкли назавжди. "Саме для цього потрібна моя книга. Підтримувати пам'ять про тих, хто згинув у газових камерах і не витримав крижаних ночей в Аушвіці. Тепер я говорю за них". - ""Цього дня я немов втратив невинність: вранці прокинувся ще дитиною, а спати ліг уже євреєм". Ось як Самі Модіано, який пережив Голокост, згадує той день, коли через расові закони його вигнали зі школи на Родосі. Це був тільки перший крок до жаху. Фактично Самі був одним із 2500 євреїв громади Родосу, депортованих до Біркенау. І один із дуже небагатьох, хто вижив. "Чому я?" - задається він питанням знову сімдесят років потому. Єдина відповідь - щоб розповісти. Щоб не забути". - Corriere de la Sera