Язичницька опозиція християнізації Римської імперії (IV-VI ст.)

Монографія є першим у вітчизняній науковій літературі комплексне дослідження феномена язичницької опозиції християнізації Римської імперії в період пізньої античності. На основі широкого корпусу джерел (творів язичницьких та християнських істориків, пам'яток ораторської традиції, творів Отців Церкви, агіографічної літератури, пізньоримського законодавства, а також даних епіграфіки та папірології) автор провів аналіз соціального складу опозиції у західній та східній половинах Римської імперії, виявив причини формування опозиції, основні етапи її діяльності. Особливу увагу в монографії приділено визначенню соціально-економічних та політичних факторів міжрелігійного протистояння в останніх століттях античності. Основний текст роботи доповнюють додатки, присвячені окремим вузькокольним проявам діяльності язичницької опозиції: боротьбі язичництва та християнства в окремих містах імперії, культовим перевагам пізньоримської знаті, язичницької інтелігенції та інших питань. Видання адресоване історикам, релігієзнавцям, а також усім, хто цікавиться духовною та соціально-економічною історією давнини.