Весни та осені пана Люя

Люй Бувей (бл. 291–235 до н. е.) — культурний і політичний діяч доімперського Китаю, яскрава й амбітна постать, яка шляхом складних інтриг і зухвалих авантюр здобула владу, ставши канцлером при дворі царства Цінь, і виховала майбутнього першого імператора Китаю — Цінь Шихуанді. Тривалий час залишаючись фактичним правителем держави, Бувей приділяв значну увагу культурі. Він запросив до Цінь понад тисячу вчених різних філософських шкіл і напрямів, ініціювавши унікальний проєкт із зосередження й уніфікації інтелектуального багатства Китаю в єдиному трактаті, створивши своєрідну філософську енциклопедію, що об’єднала літературні, історичні, прикладні знання та міфопоетичні уявлення свого часу — «Весни та осені пана Люя». Цей твір можна віднести до жанру філософської еклектики.