Сутра Великого Вайрочани

«Сутра Великого Вайрочани» — один із двох основних теоретичних текстів езотеричного (тантричного) буддизму. Її санскритський оригінал, імовірно, був укладений в Індії у другій половині VII століття, а переклад на китайську мову здійснив Шубхакарасімха у 724 році. Паралельно з перекладом Шубхакарасімха тлумачив текст усно; ці лекції були записані його учнем І-сіном, математиком і астрономом, і стали основою головного китайського коментаря до сутри. Коментар Буддхагухʼї, який також було використано у перекладі, створив вчений, імовірно народжений близько 700 року, який переважно проживав у районі Варанасі. Центральна тема сутри — що таке досконале просвітлення і як його досягти. Це просвітлення уособлене у постаті вселенського Будди Великого Вайрочани; отже, метою всіх практикувальників проголошується становлення самим Вайрочаною.