Сливовий календар кохання

"Сливовий календар кохання" - видатний твір традиційної японської прози й один із найкращих зразків у жанрі ніндзьобон, "повісті про почуття". Таменага Сюнсуй (псевдонім японського романіста Сасакі Садатакі) створив дванадцять "сувоїв" - за числом місяців - розповідей про життя в столичному Едо, знаменитому, серед іншого, своїм кварталом Йосівара, що пропонував розваги як на вишуканий, так і на невимогливий смак. Високошляхетні добродії та простолюдини, гейші вищого рангу та звичайні жінки - всіх їх об'єднує кохання, що не визнає кордонів і щовесни прокидається з новою силою, розпускаючись із першими квітами сливи. Успіх ніндзьобона став однією з причин гонінь з боку влади Японії, роздратованої популярністю книг, які не несли належного ідейного навантаження. 1842 року письменники, видавці та художники були навіть притягнуті до відповідальності й зазнавали покарань і штрафів, а книжки та друковані дошки масово спалювали. Таменага Сюнсуй був серед тих, хто зазнав особливо жорстоких репресій і незабаром помер, не перенісши потрясіння. Лише до середини століття письменники Японії знову змогли повернутися до заборонених тем і відродити легкі жанри, зокрема ніндзьобон. В оформленні книги використані традиційні японські гравюри, що прикрашали оригінальне видання 1833 року.