Садівник і тесля. Що нова наука виховання говорить нам про стосунки батьків і дітей

Як передати дітям традиції нашої культури, водночас не нав'язуючи їх і даючи новому поколінню шанс рухатися далі, виробляючи свої абсолютно нові цінності і рухаючи вперед усю цивілізацію? Як зробити так, щоб виховання дитини не перетворилося на виснажливу, виснажливу роботу і приносило не тільки почуття виконаного обов'язку, а й радість? Що потрібно робити, щоб не зробити помилок, які потім буде дуже важко, якщо взагалі можливо, виправити? Що робити, якщо ці помилки вже зроблені? Елісон Гопнік розглядає два фундаментальні підходи до питання про функції батьків і феномен "батьківства". Згідно з першим, старим, підходом - роль батьків, немов теслярів, у тому, щоб "викроїти" з дітей майбутніх затребуваних і шанованих членів суспільства. Більш сучасний підхід порівнює батьків, скоріше, з садівниками, чиє завдання - створити відповідні умови і дозволити дітям самостійно рости. Але які труднощі підстерігають і батьків, і дітей на цьому...