Питання електромагнітобіології

У книзі досліджується механізм дії надслабких доз імпульсного неіонізуючого випромінювання. Як безпосередньо впливає фізичного чинника розглядаються збуджувані капілярні хвилі, що реалізують на періодичних біологічних структур режим фазового синхронізму. Як неіонізуюче випромінювання залучений дециметровий діапазон довжин хвиль НВЧ. Вперше у практиці подібних досліджень весь комплекс процесів генерації, модуляції, каналізації НВЧ-енергії та її поглинання біологічними структурами сприймається як канал зв'язку передачі інформації. Методом аналогій із класичним радіотехнічним каналом зв'язку визначено основні засади організації такого каналу передачі інформації біологічному об'єкту. Під таким кутом зору наводиться короткий аналіз різних режимів передачі з урахуванням деяких характеристик біологічних об'єктів, що дозволяє виявити енергетичні характеристики сигналу, що призводять до прояву того чи іншого ефекту. Вводиться формалізована функція детектування, що дозволяє розглядати біологічний об'єкт як приймач інформації та вводити збуджені механічні коливання як пряме перетворення коливань НВЧ. Наводяться детальний розгляд типів електромагнітних хвиль у опромінювачах та конструкції різних типів опромінювачів, що допускають синхронну з опроміненням реєстрацію корисної інформації. Показано можливі варіанти організації біофізичного експерименту в екранованих приміщеннях та на робочому місці у дослідницьких лабораторіях. Книга призначена біологам-студентам, аспірантам та викладачам, а також фахівцям небіологічних спеціальностей, які приступають до вивчення сучасних проблем електромагнітобіології.