Природа простору і часу

Ейнштейн писав, що найзагадковіше у Всесвіті — це його пізнаваність. Іншими словами, у світі нібито немає місця непередбачуваному. Але чи так це насправді? Чи можливо обʼєднати квантову теорію поля та загальну теорію відносності — найуспішніші фізичні концепції — в одне ціле: теорію квантової гравітації чи «теорію всього»? Чи вдасться узгодити квантову реальність і безмежний космос? Саме цим питанням присвячена глибока дискусія двох провідних теоретичних фізиків сучасності: позитивіста Гокінґа С. і реаліста Пенроуза Р. Гокінґ С. переконаний, що загальна теорія відносності не може описати момент виникнення Всесвіту — лише нова обʼєднана теорія, яка включає припущення про відсутність меж, здатна пояснити спостережувані явища. Натомість Пенроуз Р., поділяючи погляди Альберта Ейнштейна, ставить під сумнів абсолютність квантової теорії та вважає, що Всесвіт розширюватиметься вічно — і це явище можливо пояснити за допомогою геометрії світлових конусів, стиснення й викривлення структури простору-часу та його власної твісторної теорії.