Прагнення до щастя. З коментарями та поясненнями

Людвіг Фейєрбах - великий і спірний німецький філософ XIX століття. Його концепція, за якою християнство - не релігія, а форма свідомості людини і людства в цілому, вразила сучасників. Фейєрбах закликав відмовитися від ілюзій, але не впадати в песимізм, а навпаки, розуміти що сама природа влаштована так, щоб дати кожному з нас щастя. Вся система вченого побудована на понятті свідомість " : по-справжньому свідомий індивід не потребує ні релігії, ні застарілої традиції, а сам створює щастя собі та інших. Хоча Фейєрбах говорив про особисте щастя, він створював своєрідне вчення про суспільство як союз різних людей, готових берегти не лише загальне надбання, а й почуття одне одного. Вплив Фейєрбаха випробували на собі різні мислителі: від Карла Маркса, який побачив у ньому головну ланку між ідеалістичним Гегелем і історичним матеріалізмом, до релігійних мислителів, які помітили в його атеїзмі відблиски нового богослов'я. Думки Фейєрбаха звучать несподівано актуально - але завжди актуальні пошуки себе, сенсу життя, найвищого, що є у нашому світі.