Підслухати у музики

"Підслухати у музики", слідуючи рядку і бажанню Анни Ахматової, можна найголовніше. Опору життя, основу для свого бачення світу вбачають у ній і ті наші приголомшливі сучасники, з якими розмовляв автор цієї книжки. Письменнику Андрію Бітову "музика побудувала душу". Для поета Йосипа Бродського - "найкращий учитель композиції", для беззмінного директора ДМДІ ім. Пушкіна І. А. Антонової - "найтаємничіший, найглибше проникаючий, найзагальніший, найзагальніший, найабстрактніший вид мистецтва"; для зберігача "Михайлівського" Семена Гейченка, "в справжній музиці - досвід благородства людського", рабина А. Шаєвича - "величезний потенціал духовності... у ній велика мудрість!". І. Диховічний помітив "трагізм невідповідності самотньої, незбагненної краси музики та реальності", архітектор А. Черніхов бачить її "камертоном естетичним, моральним", а нейролінгвіст Тетяна Чернігівська впевнена, що в тих, хто займається та слухає музику, є "величезна мудрість", а в тих, хто слухає музику, є "величезна мудрість!"...