Мистецтво пам'яті

Стародавні греки, для яких, як і для всіх дописемних культур, тренована пам'ять була неймовірно важлива, створили складну систему мнемонічних технік. Успадковане і записане римлянами, це мистецтво пам'яті перейшло в європейську культуру і було відроджене (багато в чому завдяки Джордано Бруно) в окультній формі в епоху Відродження. Книжка Френсіс Єйтс, уперше видана 1966 року, стала основою для всіх наступних досліджень, присвячених історії філософії, науки та літератури. Авторка простежує історію пам'яті від давньогрецького поета Симоніда і давньоримських трактатів, через середні віки, де пам'ять набуває теологічної перспективи, через уже згадану ренесансну магічну пам'ять до універсальної мови "безневинної Кабали", проєкт якої розробив Г.В. Лейбніц у XVII столітті. Крім цієї основної теми Єйтс також зачіпає питання, пов'язані з античною архітектурою, "Божественною комедією" Данте і шекспірівським театром. Читачеві пропонується другий, істотно доопрацьований переклад цієї книги. Френсіс Амелія Єйтс (1899-1981) - видатний англійський історик культури Ренесансу.