Мистецтво інсталяції

В останні десятиліття інсталяція набула значення провідної художньої форми. Проте, як зауважує К. Бішоп, «найширший спектр відмінностей у зовнішньому вигляді, змісті й масштабі творів, створюваних сьогодні під цією назвою, а також свобода у використанні цього терміна роблять його майже позбавленим будь-якого визначеного змісту». Мета цієї книги – впорядкувати цей, здавалося б, безмежний у своїй різнорідності матеріал. Спираючись на аналіз конкретних робіт, автор показує, що, оскільки сприймання такого мистецтва вимагає фізичної присутності публіки всередині твору, його можна класифікувати за типом досвіду, який воно пропонує глядачеві. Бішоп простежує витоки інсталяції в художньому авангарді 1920-х років, приділяє пильну увагу неоавангарду 1960–1970-х і розглядає художню практику кінця ХХ – початку ХХІ століття, роз’яснюючи при цьому концептуальні засади мистецтва інсталяції.