Мисляче тіло

Мейбл Елсуорт Тодд вважається засновницею того, що стало відомо як «ідеокінез», форма соматичної освіти, яка стала популярною в 1930-х роках серед танцюристів і медичних працівників. Ідеї Тодд включали використання заснованих на анатомії творчих візуальних образів і свідомо розслабленої волі для створення і вдосконалення нервово-м'язової координації. Лулу Свейгард, яка ввела термін ідеокінез, і Барбара Кларк продовжили роботу Тодд. Роботи Тодд були опубліковані в її книзі «Думаюче (Мисляче) тіло» (1937), яка в даний час вважається сучасними танцювальними школами класичним дослідженням фізіології та психології руху. Її робота вплинула на багатьох фахівців з соматичної усвідомленості свого часу, і її часто цитують поряд з методом Фельденкрайза за його зосередженість на тонкому впливі несвідомого наміру і уваги. Найбільш відома як книга, за якою рухами вчилася Мерилін Монро.