Літературне, занадто літературне

У центрі даного збірника - полеміка М. Акутагави та Танідзакі, що розгорнулася у 1920-х на сторінках журналу Кайдзо. Письменники вели живий і напружений спір про природу сюжету, поетичний дух і межі реалізму. Для них література стала способом осмислення розриву між Сходом та Заходом, традицією та модою: книга показує, як японська культура вступила в нову епоху не через подражнання, а через внутрішній спір про форму, мораль і чуттєвість письма. Дискусія Р. Акутагави та Танідзакі не дає відповіді на питання, якою має бути література. Вона фіксує рідкісний момент, коли культура в обличчі літератури ще здатна зупинитися та запитати, на якому підґрунті вона взагалі просить до себе довіри. Проект завершується серією ліричних статей Танідзакі, написаних як реакція на самогубство Р. Акутагави, що дозволяє глибше зрозуміти відносини між письменниками.