Джхани в традиції тхеравадинської медитації

Книга присвячена вивченню природи джхан — станів глибокого медитативного занурення, що характеризуються відстороненістю від збурень і завіс світу чуттєвих бажань. Особливу увагу приділено чіткому розрізненню між світськими та надсвітськими джханами. Так, чотири джхани та чотири нематеріальні досягнення спочатку постають як світські стани глибокого спокою, що допомагають створити необхідну основу зосередження для виникнення мудрості. Але коли джхани безпосередньо пов’язані з визвольною мудрістю, їх називають надсвітськими, або трансцендентними джханами, об’єктом споглядання в яких є сама ніббана. Гунаратана Х. наголошує, що спокій, блаженство та щастя, які виникають зі стану джхан, полегшують перенесення страждань цього світу. Так, для Будди протягом усього його шляху джхани залишалися його небесними оселями — місцями духовного відпочинку від тягаря самсари.