Диво в Андах. 72 дні в горах і мій довгий шлях додому

"Чудо в Андах" - розповідь від першої особи про катастрофу літака та її наслідки. Це більше, ніж захоплива історія про реальні пригоди: це відверта сповідь про життя на краю смерті та роздуми про безмежну спокутну силу любові. ...Нандо Паррадо пролежав непритомним три дні, а потім прийшов до тями й довідався, що літак, на якому він летів із командою регбістів у супроводі найближчих родичів і вболівальників на товариський матч у Чилі, розбився десь високо в Андах. Незабаром стало зрозуміло, що багато хто з пасажирів помер або помирає, зокрема його мати і сестра. Ті, хто вижив під час аварії, опинилися в пастці на неживому льодовику на висоті понад 3600 метрів над рівнем моря, без будь-яких припасів і без можливості покликати на допомогу. Вони з великими труднощами пережили морози, смертоносні лавини і... голод. А потім жахливу звістку про те, що рятувальники припинили їх розшукувати. Нандо вирішив, що його обов'язок - повернутися додому або загинути спробувавши. Це було відчайдушне рішення, але водночас - єдиний шанс на порятунок. Отже, Нандо - звичайнісінький хлопець, анітрохи не схильний до лідерства або героїзму, - очолив експедицію в спробі знайти допомогу. На нього чекав шлях угору на зрадницьки підступні схили увінчаної сніговою шапкою гори, а далі - через сімдесят з гаком кілометрів замерзлої пустелі.