Диявольська матерія

Назва цієї книги звучить інтригуюче: невже у смужок може бути своя історія? М. Пастуро ствердно відповідає на це запитання: їхня історія, яку він простежує аж до кінця XX століття, сповнена найнеймовірнішими подіями. Кожна епоха породжувала нові практики і культурні коди, постійно ускладнювалися системи значень, пов'язаних зі смужками як у матеріальному, так і в символічному плані. За часів Середньовіччя смугастий одяг сприймався як щось низькопробне, обурливе, а то й просто диявольське. За часів Відродження і романтизму набули поширення "правильні" смужки - знаки свят і символи свободи. Сучасна культура сприйняла всі практики та коди попередніх епох: "диявольські" конотації (смугастий одяг в'язнів таборів смерті) або такі, що сигналізують про небезпеку (зебра та інша розмітка дорожнього руху); смужки, пов'язані з гігієною (постільні набори та спідня білизна), спортом (професійне екіпірування), грою тощо. Семіологію смужок Пастуро розглядає насамперед у соціальному контексті і слугує лише наближенням до ще не написаної енциклопедії. Мішель Пастуро - французький історик-медієвіст, професор Практичної школи вищих досліджень у Парижі.