Чому я не можу тебе відпустити? Як розірвати ланцюги травми, вийти з токсичних стосунків і створити здорову прив’язаність

Наша здатність до емоційної прив’язаності до важливих людей формується від самого народження. На неї суттєво впливає як наш темперамент, так і поведінка тих, хто піклувався про нас у дитинстві. Здорова прив’язаність дарує відчуття безпеки, впевненість у собі та радість від близьких стосунків. Але якщо дитячі стосунки з батьками були небезпечними чи травматичними, усередині нас залишаються глибокі рани — страх бути покинутим, відчуття меншовартості, недовіра та тривога. Ці ранні досвіди стають основою нашого сприйняття себе, інших та навколишнього світу. Коли в дитинстві бракувало любові й турботи, це викривлює наше уявлення про близькість у дорослому житті. Ми несвідомо повторюємо знайомі, хоча й болісні сценарії — ніби знову повертаємося до вже пережитого. У дитинстві ми не мали ані сили, ані можливості змінити ситуацію й були повністю залежні від тих, хто формував наш світ. Та, подорослішавши, ми отримуємо шанс впливати на власне життя.